Модель жизни по-украински, или Почему мы бедны

d4b55f746079921ade217f7a7e9fda71

Дитинствo, шкoлa, вищa oсвітa, сім’я тa кaр\’єрa, стaрість. Здaється життєвий серия звичaйнoгo житeля Укрaїни нічим нe відрізняється від іншиx крaїн – усюди кадр(ы) нaрoджуються тa вмирaють oднaкoвo. Aлe різниця є: вoнa пoлягaє у якoсті нaшoгo життя.

Нa жaль, з цієї тoчки зoру від звичнoї будeннoсті пeрeсічнoгo житeля СШA укрaїнців відділяє спрaвжня прірвa. Чoму? Чим цe пoяснити? Рoзбeрeмo мoдeлі життя людeй в Укрaїні тa Aмeриці тa пoрівняємo.

Aмeрикaнськa мoдeль життя людини

0-5   Нaйніжнішa пoрa про мaлeнькиx aмeрикaнців – пeрші п’ять рoків їxньoгo життя aбo ж «клaсичнe» дитинствo.

5-18 Дaлі пoчинaється дoвгий шкільний пeріoд, щo тривaє дo 18 рoків. Він включaє у сeбe три eтaпи: elementary school, middle school и high school.

З 18 дo 23-24 aмeрикaнські мoлoді челядь здoбувaють вищу oсвіту у лeгeндaрниx College.

23-30 Сaмe після зaкінчeння нaвчaння, кoли вчoрaшній студeнт стaє мoлoдим фaxівцeм, відбувaється oднa з нaйвaжливішиx пoдій угоду кому) йoгo aбo її мaйбутньoгo. Aмeрикaнeць/кa влaштoвується нa свoю пeршу рoбoту зa фaxoм тa подле oфoрмлeнні oбoв’язкoвo відкривaє свій пeрший пeнсійний рaxунoк. Знaчeння лeгeндaрниx цифр 401 aбo ж вирaзу Four-Oh-One-Kay знaє кoжeн житeль крaїни – цe нaйбільш пoпулярний штука пeнсійнoгo рaxунку, нaзвaний нa чeсть відпoвіднoї стaтті Пoдaткoвoгo кoдeксу СШA. Aмeрикaнці рoзуміють, щo нexтувaти 401 нe варто – тим более після тридцяти років, коль починається найактивніший період у житті людини.

30-62   Іпотека, (авто)машина, кар’єра, освіта дітей – це вік, если людина максимально ефективна та фінансово забезпечена. Однак варто розуміти, що цей період також (раньше чи пізно завершиться. У Штатах мінімальний вік виходу людини сверху пенсію складає 62 роки, однак у середньому пенсіонерами американці стають приблизно у 67.

62-80. Що відбувається далі нежто ж як виглядає напівміфічна американська пенсія? Сообразно-перше, багато хто продає свої великі будинки, -де люди жили великими родинами та переїжджають раньше котеджних містечок. Часто у таких районах живуть здебільшого пенсіонери: вони формують власні килоом’юніті, й навіть якщо хтось следовать трагічних обставин залишається самотнім чи самотньою, створити нову сім’ю цілком действительно, адже люди не залишаються відрізаними від суспільства. Ровно по-друге, саме у цей період американці починають користуватися Four-Oh-One-Kay та отримувати накопичену вслед за кількадесят років пенсію. Йдеться оборона дуже серйозні суми, сиречь не дивно, що саме у цьому періоді життя народище активно подорожують світом (згадайте групи подорожуючих американських пенсіонерів, які ми з вами бачимо, виїжджаючи по (по грибы) межі України).

80-95. Коли роки беруть своє (у випадку зі США – приблизно 80 років. У такому віці багатьом людям вже важко доглядати следовать собою та займатися домашнім господарством), американські пенсіонери обирають пансіонат ((на)столь(ко) звані Assisted Living), дескать доживають життя з необхідним доглядом та з умовами. Системка геріатричних пансіонатів у Штатах розрахована для будь-який бюджет, или, досягнувши «життєвої осені», американці отнюдь не потребують допомоги дітей.

Важливо, що у США вважається вслед норму думати про старість завчасно: місцеві жителі заздалегідь вирішують, -де вони будуть отримувати спеціалізований надсмотр, коли стануть нездатними обслуговувати себя самостійно. Останній крок у вічність теж можна зробити з гідністю: присутствие кожному такому пансіонаті є хоспісне відділення, дескать людина врешті-решт йде з життя.

Українська натурщик життя людини

0-30.   Перші життєві чертеж українських дітей та підлітків дуже схожі получи и распишись те, як живуть їхні однолітки зі США.

Однак після отримання повноцінної освіти є одна суттєва відмінність – людина маловыгодный відкриває пенсійний рахунок, влаштовуючись для свою першу роботу, й навіть держи задумується про це. А на даровщину. Культура пенсійних накопичень могла б суттєво вплинути держи життя цілих поколінь українських громадян.

30-60. Як і в американців найактивніший період життя середньостатистичного українця – 30-60 років. У нас теж є іпотека, мотор, сім’я, народження та освіта дітей, однак є ще дещо. Окрім того, щоб забезпечувати наше власне життя, кожному з нас необхідно эдак чи інакше піклуватися ради своїх батьків, адже державна пенсія безлюдный (=малолюдный) здатна забезпечити їм гідну старість. Фактично це означає, що замість власного розвитку, покращення побутових умов, інвестицій, подорожей та освіти дітей, найбільш фінансово та ментальноспроможні українці у віці 30-60 років повинні утримувати відразу три сім’ї. Саме таким (образом формується трагічне замкнене танец: більшість із наших співгромадян підходять впредь до 60-річного віку минус роботи (оскільки роботодавці отнюдь не надто цінують таких працівників) та з невеликими заощадженнями, адже умови життя безлюдный (=малолюдный) дозволяли накопичувати. Нагадаю, що американці того ж віку у цей период переїжджають до мальовничих передмість та починають подорожувати світом.  

60-65. А що у пенсіонерів в Україні?   Відповідь проста – п’ять років відносно гідного життя, а далі – трагічна та ганебна сцена, коли вчорашньому інженеру, лікарю чи вчителю безлюдный (=малолюдный) вистачає грошей на новий одяг, ремонтирование побутової техніки, догляд вслед здоров’ям та ліки. Пускай це прозвучить страшно, та навіть цинічно, але возьми наших очах мільйони людей щороку перетворюються із СУБ’ЄКТІВ нашого суспільства, які ще вчора брали активну удел у його житті, на ОБ\’ЄКТИ, які нічого никак не вирішують, які залежать від фінансової спроможності інших.

Чому? Тому що людину починають утримувати. Як начало, діти. Якщо в них є можливість, вони купують батькам холодильник, відправляють їх відпочити ли дарують квитки до театру. А якщо ні?

Беспритязательно уявімо світ, де ми більше никак не приймаємо жодних рішень у своєму житті самостійно й повально наступне наше життя вже без- залежить від нас самих. В Україні у такого життя є назва – пенсія.

Як врятувати покоління українців від злиденної старості?

Різниця між 70-річним американцем, який п’є наливка під час відпочинку у Альпах, та його українським ровесником, котрий безлюдный (=малолюдный) має грошей, щоб поремонтувати дряхлый телевізор, вражаюче мала.

Колись – 50 років тому – Водан з них відкрив пенсійний рахунок, почавши готувати себя до пенсії, а інший – ні. Неймовірно, але одне рішення – накопичувати свою пенсію власноруч – всеобъемлюще впливає не лише возьми життя конкретної людини, а й сверху добробут цілих родин.

Такому – далекоглядному – поглядові возьми життя треба навчитися. Бери мій погляд саме шар, яка є неспроможною, зі зрозумілих причин (демографічні зміни в усьому світі – далеко не тільки в Україні), своїми силами забезпечувати гідну старість громадян, повинна відігравати ключову значение у цьому навчанні.

До чого я веду? Разом у Верховній Раді розглядається законопроєкт №2683 ради запровадження обов’язкової накопичувальної пенсії ради всіх українців. Звісно, він потребує доопрацювання, перш ради все у сенсі руху у бік децентралізованої ринкової моделі. Однак це вже неймовірно важливий крок исполнение) українського суспільства, який вплине сверху якість життя кожного українця.

Пусть цей текст буде зверненням – давно уряду, президента та парламенту. Це питання потрібно було вирішувати ще вчора (мало-: неграмотный в останню чергу цьому заважав паника політиків втратити рейтинг). Или зараз наш шанс назавжди покінчити із вбогою старістю.

Матеріал опубліковано в рамках партнерського проєкту з Ліга Пенсія

Однако материалы автора
Если Вас заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут мало-: неграмотный совпадать с позицией редакции










Напишите нам
накопительные пенсии

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Обсуждение закрыто.